Під час будівництва елеватора доводиться враховувати безліч промов, які впливатимуть на роботу після початку експлуатації.
Єлеватор є надто складним об'єктом, аби сподіватися, що спроектувати його можна без спеціальних знань та досвіду. Практика показує, що навіть досвід не завжди є запорукою успіху. На кожному етапі, від інжинірингу до введення в експлуатацію, трапляються помилки, які потім істотно впливають на ефективність роботи. Отже давайте розберемося, які саме помилки є критичними, та як їх уникнути.
З самого початку
Замовник спочатку повинен визначити, які функції має виконувати елеватор, яке зерно і скільки планується приймати на добу і на сезон, які плани на майбутнє. Також потрібно розуміти, який тип елеватора потрібно будувати – для власних потреб агровиробника, перевалочний чи трейдерський, або взагалі сировинний склад для переробного підприємства (насіннєвий чи комбікормовий завод, млин тощо). Від цього залежить технологічна схема, характеристики обладнання та загальна сума інвестицій.
Проектування це основа
Часто власники або директори сподіваються, що найманний проектант врахує всі аспекти роботи майбутнього елеватора і зробить ідеальний проект. Тож будьте упевнені – не зробити! Вирішити цю проблему можна лише в процесі тісного діалогу керівника підприємства з проектантом. Потрібно розуміти, що проектант – не екстрасенс, і не може знати того, що знає керівник, головний інженер та головний агроном.
Нерідко проектуванням елеваторів починають займатися люди без достатньої кваліфікації або компанії, що спеціалізуються на будівництві інших промислових чи цивільних об'єктів. Це призводить до серйозних помилок, за які платитиме замовник. Іноді трапляються випадки, коли елеватор намагаються будувати взагалі без проекту, а проектант наймається виключно для розрахунку фундаментів. Результати не завжди бувають успішними. Був випадок, коли у клієнта був виритий котлован під силос, який простояв кілька років і за цей час став маленьким ставком. Геологію також не зробили. А коли почали будувати і потратили гроші на арматуру та 600 «кубів» бетону, з'ясувалося, що це місце не підходить для будівництва силосу. Так спрацювало чарівне слово «дешево». Насправді економити намагаються на всьому, і часто там, де це робити не варто. Наприклад, якщо проектант не вміє працювати або використовує певні автоматичні системи для проектування бетонних чи металевих конструкцій, результати бувають дуже дивними. Замість стінки фундаменту 400 мм роблять метрову, арматуру закладають діаметром 30 мм… Оплачує такі «рішення» замовник, якому захотілося зекономити на проектуванні.
Не помилитись із обладнанням
У господарствах часто встановлюють обладнання, яке не здатне забезпечити поставлені задачі. У першу чергу це стосується продуктивності. Тут може бути кілька причин. Власник неправильно ставить задачі на початковому етапі, неправильно визначається потрібна продуктивність і підбирається невідповідне обладнання, у процесі експлуатації змінюються умови роботи підприємства. Усе це впливає на продуктивність та якісні показники.
Сушарки є найбільшими споживачами ресурсів, тому помилки під час їх вибору коштують найдорожче. Найчастіше виникають питання з продуктивністю, оскільки виробники часто вказують дані для найсприятливіших умов, а подекуди взагалі говорять клієнтам неправду, обіцяючи неможливе.
Потрібно розуміти, що незалежно від технологій, які застосовуються в сушарках, на її продуктивність впливає 3 основні параметри. Це об’єм зерна у шахті, кількість тепла, що подається за одиницю часу, і кількість повітря, що пропускається крізь зерно. Якщо хоча б один параметр буде недостатнім для відповідної продуктивності, досягти результату не вдасться.
- Перша стала величина. Біологічна властивість зерна – зерно не може віддавати вологу з швидкістю більшою ніж 4-4,5% в годину. Запам’ятайте ! Враховуючи несприятливі умови приймаємо 4% в годину на 1 т.
Мабуть вам відома така ситуація, коли (особливо при сушінні кукурудзи) дуже необхідно збільшити продуктивність, а сушарка не дозволяє це зробити. Що роблять? Повітря не можуть добавити, бо вентилятор на максимумі. Збільшують температуру. І що стається? Зерно підпалюється, змінює колір, але реально продуктивність не збільшується, адже зерно просто не може швидше віддавати вологу!
Це є основний показник для підбору шахти зерна, необхідної для вас продуктивності. Виходячи з цього можемо визначити теоретичний вихід.
Якщо шахта зерносушарки має місткість 100 т, то це значить, що її продуктивність 100 т/год, при пониженні вологості на 4 т/%. Якщо ж нам потрібно зняти 8 т/%, то ця сама сушарка висушить 50 т/год. А якщо 12 т/% ? Необхідно 12/4=3, після чого місткість шахти ділимо на 3. Отже 100/3=33,3 т/год буде теоретична продуктивність.
Тобто, якщо вам продають сушарку і в неї шахта 80 тон, а в параметрах написано, що вона має продуктивність 650 т/добу, при зниженні вологості з 28 до 14%, то вам легко перевірити правдивість таких даних.
Визначаємо кількість т/% які треба зняти: 28-14=14%. Визначаємо скільки раз 4% годинної віддачі тепла міститься в цих 14% і маємо: 14/4=3,5. Отже, теоретична продуктивність сушарки складе 80/3,5=22,85 т/год при зниженні вологості на 14 т/%.
За добу 22,85*24=548,87 т.
Беззаперечно це не 650 т/добу! А вологість може бути і не 28%, а 32-35%. Навіть інколи наші клієнти починають сушити 38-40%.
Чому важливий цей параметр підбору шахти сушарні? Бо від нього залежить які габарити матиме установка, яка металоємність її, які необхідні вентилятори, щоб продути таку товщу зерна? А це все вартість, яка впливає на ціну товару.
І тому, коли ви будете порівнювати подібні сушарки за геометричними параметрами, то виявиться, що вони не дуже відрізняються по вартості.
- Другий параметр, який треба забезпечити - це подача необхідної кількості тепла. Завжди вимагайте в продавця сушарки надати такі дані, як ємність шахти, кількість тепла на пальниках і продуктивність вентиляторів.
З практики, за багато років в нас є визначено, що в середньому необхідно приблизно 15 кВт тепла на 1 т%. Зрозуміло, що в теплу пору року і для культур, які не потребують високих температур цей показник буде менший, а для культур які обробляються в холодну пору і
потребують високої температури ‘ нагріву, цей показник може бути і вищий. Для кукурудзи ми приймаємо 16 кВт, а так як в останні роки є тенденція сушіння кукурудзи зимою, то можна прийняти 17 кВт. При підборі зерносушарки ви маєте враховувати, що всі негативні фактори будуть збиратись разом: висока вологість повітря, а вона знижує продуктивність сушіння, низька температура на вулиці -10˚-15˚С, неякісний газ, пелєта низькокалорійна, щепа волога і з м’якої породи дерева і т.д. Вам треба бути готовим до цього при підборі вашої майбутньої сушарки.
Отже, якщо повернемось до попереднього прикладу з сушаркою на 80 т шахти, то вона буде сушити 22,87-23 т/год кукурудзи при зниженні вологості на 14 %. Це значить, що ми знімаємо в годину 23 т*14%=322 т/% вологи. Тепер, щоб вона висушилась, нам треба на кожну тонну дати 16 кВт тепла, тобто 322*16=5151 кВт. Отже, ми отримали другий параметр – кількість тепла 5150 кВт. Якщо початкова вологість, наприклад, буде не 28%, а 32%, то зніматимемо 32-14=18%. Тоді і планова продуктивність буде менша: 18/4=4,5 Тепер 80/4,5 = 17,77 т/год. Бачите, як впала продуктивність при тій самій шахті? Отже тепла треба 17,77*18*16=5120 кВт.
Коли брати еквівалент газу, це значить що необхідно подати приблизно 515 м3/год. Відповідно, має бути і газова арматура, труба, газовий пальник.
Якщо ви вибрали теплогенератор, який працює на твердому паливі, і згідно паспортних даних він дає цих 5200 кВт, то візьміть зобов’язання з продавця, що це справді так. Хоча цю цифру можна перевірити за параметром кількості спаленої сировини. Кожен матеріал має свою теплотворну здатність, заявлену у виробника-продавця, в підручниках. Якщо можливо спалити стільки палива за годину, щоб видати цих 5200 кВт, то теплогенератор забезпечує продуктивність, якщо – ні, то - ні.
Ми в своїй практиці не раз зустрічались з випадками, коли клієнти говорять, що генератори на біопаливо мають тільки половину заявленої потужності, тоді і сушарка має тільки половину. Адже не дотриманий другий необхідний принцип.
- Третій важливий принцип – це необхідне кількість повітря для виведення утвореної пари, у зовнішню среду та охолодження зерна .
Згідно з нашими даними, ця величина має бути 2500 м 3 повітря на 1 т зерна. Отже, означимо необхідну кількість повітря у нашій сушарці 80*2500=200 000 м 3 /рік. Якщо вентилятор менший, то сушіння не відбуватиметься ефективно, волога не буде відводитись у повній кількості, а залишатиметься.
Перевіряйте чи видає запропонована вам зерносушарка необхідну кількість повітря.
Тільки коли всі три параметри удало підібрані, продуктивність може бути близька до теоретичної.
